У моєї сестри є дочка, їй 26 років. У неї в будинку панує невимовний бардак, і це дуже сильно напружує. Брудна білизна в пральній машині, в раковині — гора немитого посуду, всі речі та іграшки розкидані по будинку. Кожен раз вона сама собі каже, що більше не буде втручатися в життя дочки, не буде робити їй зауваження, але не виходить.
Все одно вона з нею лає ться. Дочку візити мами теж напружують, тому що вона любить вдень спати і відпочивати, а мама приходить і заважає своїми неприємними розмовами і претензіями. А вся справа в тому, що у неї є маленька дочка, якій 2 рочки. У дитячий сад поки не ходить і весь день проводить з мамою.
Малятко дуже примхливе і ночами погано спить, тому дівчині доводиться спати з нею вдень, щоб відновити сили і енергію, витримати щоденний побут і догляд за дитиною. Моя сестра, звісно, ніяк не виправдовує її поведінку; вважає, що жінка не повинна спати вдень, повинна все встигати: і приготувати поїсти, і прибратися в будинку, і помити посуд.
Дуже багато молодих мам працюють і все встигають робити, а її може встигати тільки спати і відпочивати. Вона нічого не хоче робити. За словами моєї сестри, цим способом її дочка виправдовує свою лінь. А дочка думає інакше. На її думку, головне-відпочивати побільше, а справи можуть почекати.
Адже для дитини дуже важливо, щоб мама була відпочила і спокійна. А ось її мама в свій складний час не спала і все встигала, все робила за рахунок свого здоров’я. Вона не хоче жертвувати своїм здоров’ям заради якихось домашніх справ. А ви як вважаєте, хто з них правий?
