Кажуть, що часто діти повторюють травмуючий досвід відносин своїх батьків. Думаю, що зі мною сталося щось схоже. Мені з протилежною статтю завжди не щастило. У молодості це навіть сильно впливало на мою самооцінку. Душа хотіла взаємної любові, але відносини завжди погано закінчувалися і приносили один тільки негатив.
Після кількох невдалих спроб я зовсім розчарувалася в міжособистісних відносинах і припинила навіть спроби влаштувати своє особисте життя. Захопилася навчанням і не дивилася по сторонах. Потім ми познайомилися з Артемом, і я повірила в справжнє кохання. Я ніби знайшла свою пару. Мені було вперше добре з чоловіком. Наші відносини відрізнялися комфортом і велелюбністю.
Ми зустрічалися рік, потім одружилися. Все тривало відмінно, у нас навіть побутових конфліктів не виникало. Через три роки сімейного життя все змінилося. Артем став агресивним, запальним, ми стали сваритися. Потім навіть став принижувати мене і ображати. Всі подруги говорили, що від нього потрібно йти, кинути, але я не можу.
Він перший, з ким я дійсно відчула щастя любові. Мені здається, що це тимчасові труднощі. У всіх бувають труднощі у відносинах. Так, останнім часом справа дійшла до рукоприкладства. Мої подруги в жаху від цього. Але я вірю, що цей складний період потрібно просто разом пережити. Мені здається, він повинен просто відчути, що його люблять і підтримують, і все у нас буде як раніше.
Моя мама ставиться до ситуації неоднозначно. Вона теж була в моєму становищі і не пішла від батька. З часом у них все налагодилося, непогано живуть разом досі. Я зберігаю оптимізм і не маю наміру здаватися.
