Ми з Дімою стали зустрічатися, як тільки я прийшла на нове місце роботи. Діма так красиво за мною доглядав, дарував кожен день квіти, водив в красиві і цікаві місця. Сам запропонував мені переїхати жити до нього. Він познайомив мене з усіма своїми друзями і родичами. Але одружуватися ми поки не поспішали, все ж нам було по 22, тому поспішати нікуди.
А потім Діма став говорити про дітей, він дуже хотів дочку. І я вирішила спробувати завагітніти. Тільки ось час йшов, а дитини так і не було. Ми намагалися два роки, а я так і не завагітніла. Я в паніці стала обходити всіх лікарів, здавати всі аналізи. Вже стала вдаватися до народної медицини. Але все було марно.
При чому аналізи у мене були хороші, все було в нормі, тому причина невдач була не ясна. А Діма здав тільки один аналіз, і у нього теж все було в нормі. Однак, він став звинувачувати у всьому мене, сказав, що це я безплідна. Після цього Діма різко до мене охолов. Він перестав проводити зі мною час. Він більше затримувався на роботі, гуляв з друзями, займався своїм хобі.
А я була на самому останньому місці його справ. Один раз Діма прийшов додому і сказав, що більше не може жити зі мною. Що він знайшов ту жінку, яка зможе йому народити дівчинку. Я розуміла, що просто не в змозі дати йому те, чого він хоче. Не можу я народити, тому мені довелося відпустити Діму, хоча було дуже боляче. Минуло буквально два тижні, і Діма мені подзвонив.
(Al/V) Він попросив мене віддати йому все золото, що він мені дарував і плюс до всього те саме кільце, яке я носила як його наречена. Мені було так прикро… Хоча б міг наостанок зберегти нашу пам’ять про хороші стосунки. Мені дуже неприємно, що тепер інші жінки будуть носити мої прикраси, які дарував Діма.
