Ми з чоловіком нещодавно придбали квартиру. Із цією подією пов’язана дуже цікава історія. Я вийшла заміж вдруге. Першим моїм чоловіком був Юрій. Му дуже любили одне одного. Це було дванадцять років тому. Ми були гарною парою, всі нам заздрили. Але у всій цій ідеальній картині був один великий мінус – моя свекруха. Їй я чомусь одразу не сподобалася. Вона ніяк не могла примиритися з вибором сина і називала мене приживалкою. Тоді я ще була студенткою. З усіх сил намаrалася поєднувати навчання, роботу та роботу по дому. Щиро кажучи, у мене добре виходило. Я була гарною домогосподаркою, не моїй свекрусі ніяк не догодиш. Вона інтенсивно переконувала його, що я його не люблю і зустрічаюся з ним лише через квартиру.
Вони мали трикімнатну квартиру в центрі міста. Але Юрій не послухав маму, привів мене додому. Ми одружилися. -Вона доб’ється того, що тобі жодного квадрата цієї квартири не дістанеться, — говорила свекруха синові. Наш шлюб тривав лише рік, і це заслуга свекрухи. Вона дорікала мені навіть шматком хліба, який вона купувала. Ми з нею не знаходили спільної мови. Юрій добре знав про це, але не хотів винаймати квартиру. Тож ми розлу чилися. Через десять років ми з Юрієм знову зустрілися. Подумаєте, доля. Не знаю, чи можна це назвати долею, адже я була вже заміжня, і ми зустрілися не в звичних обставинах? Ми з чоловіком хотіли придбати квартиру.
Ріелтор показував нам із чоловіком фотографії квартир, і я побачила серед них знайомі. Це були фото нерухомості колишньої свекрухи. Чоловікові теж сподобалася квартира, і вони з ріелтором поїхали на угоду. Я спеціально не поїхала з ними, адже свекруха не продала б квартиру, дізнавшись, що купую її я. Чоловік розповідав, що показували квартиру їм свекруха та нова дружина Юрія. Вона виявилася нахабною і пробивною, бо добилася того, щоб свекруха розміняла квартиру. Після того, як договір про продаж було підписано, зателефонувала нам свекруха та попросила дати їм ще один місяць пожити там.
Розмовляла з нею я, але, здається, вона не впізнала мене, адже після того, як я сказала, що не дозволяю їм це, вона стала скаржитися на невістку і плакатися в слухавку. Через деякий час я поїхала туди дізнатися, чи вони з’їхали, чи ні. Двері відкрили мені свекруху і після того, як дізналася правду, влаштувала скандал, мовляв, скасує угоду. «Я ж говорила, що ця квартира тобі не дістанеться» — говорила вона. Свекруха зателефонувала та покликала сина, а я покликала чоловіка. Він виставив їх на вулицю, поміняв замки і звелів їм більше не турбувати нас. Я не могла натішитися тим фактом, що квартира свекрухи тепер моя, і сподівалася, що друга дружина Юрія добре помститься за мене.
