Моя свекруха дуже розпещена дама. Вона постійно вимаrає будь-які дорогі подарунки у мого чоловіка, Вані. То у свекрухи пилосос ламається і їй стає життєво необхідно купувати новий, миючий, то мікрохвильовку їй нову, то холодильник купуй. Загалом, я терплю її, стиснувши зуби. Минулого року вона довго плаkала, що давно вона на морі не була, ось чоловік і віддав їй половину наших накопичень. Свекруха обіцяла повернути гроші, але якось так вийшло, що вона й грошей не повернула і на море не з’їздила. Куди витратила гроші – один Бог знає. Взагалі, я заробляю більше за чоловіка, а сам Ваня ділить свою зарплату між нами та мамою.
Їй регулярно треба платити гроші за те, що вона є. Коротше, цієї зими наш синок, Вовка, сильно перехворів, і я вирішила, що влітку треба з’їздити з ним на море, чого б це не коштувало. Грошей нам усім не вистачало, моя мама позичила трохи, і ми купили 3 квитки для нас із чоловіком та, головне, для Вовки. Свекруха нашим рішенням залишилася незадоволеною. Вона вигадала ідеальний план: -Ми з Ванею поїдемо на море. Він уже весь змучився. Дивитись на нього шкода. А ви з Вовою у твоєї матері на дачі непоrано відпочинете. То був кінець. Я повернула чоловікові його частку грошей, а на наші гроші звозила з мамою сина на море.
Ми чудово відпочили. Повернувшись, я відвезла Вову до мами, а сама запросила себе свекруху для серйозної розмови. -Моя умова така: Ваня, ти перестаєш віддавати мамі гроші, купувати їй дорогі подарунки. А ви, люба моя свекруха, перестаєте лізти в наше життя і забуваєте про життя дорого-багато. Чоловік дивився на мене так, ніби я розмовляла незнайомою мовою, а свекруха почала кричати, що я знахабніла і треба б показати мені моє місце. Я зрозуміла, що ловити мені в тій сім’ї не було чого. Я просто зібрала речі чоловіка та виставила його з його матусею за двері моєї квартири.
