Ми з чоловіком у шлюбі вже 5 років, і за цей час він встиг багато чим поділитися відвертим зі свого життя. Наприклад, тим, що в дитинстві він думав, що батьки його не люблять і залишають його у себе лише для того, щоб той подивився за молодшою сестричкою. Міші скоро 30, а він досі ходить з цими травмами з дитинства, але я його не звинувачую, його можна зрозуміти. Свекри і справді ставлять різницю між дітьми. Але ж раніше мені здавалося, що вони щедрі і люблячі дітей однаково люди. Для повної картини розповім, що у моїх свекрух є мережа ресторанів.
Вони досить заможні люди, але такими були не завжди. Коли Міша був маленьким, його батьки були звичайними роботягами. З появою Соні, сестри Міші, батьки почали свою справу. Тоді Міша то стежив за Сонею і няньчився з нею, то працював в ресторані вантажником, безкоштовно, звичайно. Ось Соня … вона інша історія. Батьки виконували всі її капризи. Коли вона почала вередувати до кінця другого курсу в університеті, батьки навіть суперечити не стали. Ну нецікаво їй-нехай йде з універу, а що такого?! Міша намагався не подавати виду, але я бачила, що від усіх поблажок і від явно різних відносин до нього з Сонею,
йому дуже приkро, але найжахливіше було попереду. Перші чотири роки сімейного життя ми з чоловіком жили у моєї мами. Теща з зятем прекрасно ладили, гострого житлового питання у нас не було. Рік тому я заваrітніла, а мама тоді почала приходити додому не такою, як зазвичай. Незабаром я дізналася, що у неї з’явився чоловік. Це був дзвіночок для нас з чоловіком. Ми вирішили купити квартиру в іпотеку і з’їхати від мами, щоб, по-перше, не заважати її особистому життю, по-друге, підготувати затишне гніздечко своєму малюкові. Саме тоді Соня вирішила вийти заміж.
Її весілля зіграли не в сімейному ресторані з найближчими без будь-якого пафосу, втім, як у нас, а в кращому залі для урочистостей нашого міста зі 150 гостями. Нам з Мішею вже було приkро, але як ми здивувалися, коли на весілля молодятам свекри подарували двушку ближче до центру! Уявляєте, а коли попросили у них незначної для них суми, щоб додати до наших заощаджень для початкового внеску, вони сказали, що всі гроші вже витратили на Соніне весілля, а ми вибрали невідповідний час для покупки будинку. Ми попросили в борг у друзів, у родичів, навіть мій дідусь подарував нам всі свої накопичення за останні кілька років,
а потім відмовився, коли ми повертали борги, сказав, що це був подарунок від нього. Ми за півроку повернули всім гроші, Міша працював тоді на двох роботах. Зараз живемо з сином у власному будинку, не скаржимося, але сина свекри бачили тільки на виписці. Після цього Міша заборонив їм до нас ходити, а ми, відповідно, до них не заходили. Або вони роблять вигляд, що не розуміють, на що ми образилися, або вони вваж ають нас за дурнів, які забувають все за кілька днів. Мені самій моторошно образливо від їх вчинку, але я не висловлюю своєї думки, щоб в зайвий раз не налаштовувати Мішу проти них.
