Люди не розуміли, що відбувається. Техніка заїхала на територію села, будівельники почали говорити про евакуацію за дорученням Сюна Шуіхуа. І лише після цього місцеві визнали в ньому хлопчика, який жив тут колись. Він виріс в дуже бідній сім’ї, сусіди допомагали їм в силу своїх можливостей. Він пообіцяв собі розбагатіти, і обіцянки своєї дотримав. Свою золоту жилу він знайшов в галузі металургії. Ставши мільйонером він не забув про доброту людей. Через багато років він повернувся, щоб віддячити жителів села. Він зібрав кращих будівельників, техніків, дизайнерів і архітекторів.
Разом з великою командою і потрібною технікою він повернувся в рідні краї, де відразу його не впізнали. Він розробив проект з чудовими зручностями, а літні люди також отримали безкоштовно триразове харчування. Шикарні апартаменти з модернізованою технікою для кухні та господарства, гарячою водою, електропостачанням отримали понад 70 сімей села. Інфраструктура також була оновлена: дитячі майданчики, парк, ділянки, побудований садок, школа, університет. Весь проект «під ключ» обійшовся близько 7 мільйонів доларів. Сам Сюн каже, що давно хотів віддячити людям, але весь час був зайнятий побудовою бізнесу.
Адже щоб бути конкурентоспроможним, необхідно постійно оновлювати свої дані щодо попиту, конкурентам. Неможливо пускати все на самоплив, так як в Китаї будь-який промах рівносильний краху компанії. І ось, коли він зайняв лідируючі положення в ніші металургії, він вирішив здійснити давню мрію, дати людям, які в нього вірили, що все, що вони хочуть. І нехай багатьох з тих, хто був поруч з ним в хвилини бідності, вже давно немає, їх нащадки зараз володіють сучасним житлом. Сюн каже, що хотів би віддати ще більше, адже всіх грошей світу не вистачить для того, щоб сказати «спасибі» тим, хто вірив в нього, допомагав, підгодовував, підбадьорював. Це широкий жест людини з великою душею. Адже не кожен, хто домагається висот, згадує про тих, з ким він колись ділив шматок хліба
