Дорослі кажуть, що лише нещасні жінки стають kоханками. Олеся була єдиною онучкою бабусі. Син із невісткою заrинули через автомобільну аварію. Вона виховала її гідною людиною. Бабуся була для дівчини найближчою людиною. Вона ділилася своєю життєвою мудрістю, порадами. Своє життя вона присвятила повністю онучці. Бабуся була строга, але справедлива. У двадцять три роки Оля закохалася у порядну людину. Вони зустрічалися кілька місяців, після чого чоловік зробив пропозицію. Оля та Андрій зіграли велике весілля. Андрій був дуже добрим чоловіком.
Він працював у відомій компанії і отримував хорошу зарплату. Свою родину він дуже любив та оберігав. Для дружини йому нічого не було шкода. Андрій не ночував удома, і це було його головним недоліком. Він зраджував своїй дружині і часто міняв kоханок. Олеся дізналася про зра ди за запахом парфумів на його одязі. Вона вирішила подати на розлу чення. Чоловік не був проти розлу чення. Олеся не хотіла жити в одному будинку з цим зра дником, і у тридцять років вона залишилася повністю одна. У неї нічого не було. Ні сім’ї, ні дітей, ні подруг.
Якось вона зустріла Богдана. Він запропонував відвести її додому, і вона погодилася. З того часу у них закрутився пристрасний роман. Богдан розповів, що має дружину та дітей. Олеся погодилася на роль kоханки. Можливо, це виглядає безглуздо, коли вони йшли за ручки, не зводячи один від одного погляду, коли вони обіймалися на лавочці або цілувалися за рогом. Вона дуже покохала Богдана, але знала, що він має сім’ю. Олеся так і залишилася у ролі kоханки. Вона завжди пам’ятала слова бабусі, що лише нещасні жінки стають kоханками.
