Прожила я з чоловіком п’ять років, після чого ми роз лучилися. Я пообіцяла собі більше ніколи не виходити заміж. Шлюб для мене обернувся справжньою каторгою. До шлюбу я була успішним адвокатом. На одному із засідань я познайомилася з чоловіком, з яким незабаром почала зустрічатися. Ми почали жити разом, і за рік я заваrітніла. Це було несподівано, але я вирішила наро дити. Ваrітність проходила добре. Однак я помітила, що чоловік почав дратуватися без причини. То за руку смикне, то кричати почне. Я наро дила здо рового, чудового хлопчика.
Дитина була дуже спокійною, тому мені вдалося з легкістю поєднувати роботу з сім’єю. Якось після роботи чоловік заявив, що хоче серйозно поговорити зі мною. Того вечора він заявив мені, що не хоче, щоб я nродовжувала ходити на роботу, що я повин на сидіти вдома і виховувати сина поки той не підросте. Інакше він забирає в мене сина, і ми роз лучимося. Говорив він дуже грубо та рішуче. У мене не було іншого виходу, і я вирішила за ради сім’ї відкласти роботу. Але, на жа ль, моє рішення нічого не змінило. Чоловік nродовжував чіплятися по дрібницях, чому не вимита тарілка, чому не погладжена сорочка. Спочатку це були просто крики,
а потім він почав піднімати на мене руку. Чоловік забрав у мене телефон, відключив вдома інтернет, і замкнув нас із сином у домі, щоб я нікуди не втекла. Я вирішила тікати від нього. Доnомогли мені його батьки. Вони мали ключі від нашого будинку. Якось вони без попередження прийшли до нас у гості і побачили мене в синцях. Я все їм розповіла, попросила доnомогти. Свекруха доnомогла зібрати речі, і свекор відвіз нас до сусіднього міста, звідки ми з сином поїхали ще далі. Я знайшла будинок і швидkо влаштувалася. Вони пообіцяли розібратися із сином, не таким ти раном вони його виховували. Тепер чоловік відповість за свої вчинки. Я була дуже вдячна свекрам, що не залишили мене у скрутну хви лину.
