2 роки мій син зустрічався зі Світланою. Вона була мила, освічена дівчина при роботі. Ясна річ, що вона мені сподобалася. Вже за 2 роки син зробив їй пропозицію. Весілля зіграли в нашому місті (рідний будинок Свєти знаходився в іншому далекому місті, а тут вона жила в орендованій квартирі), того ж дня Свєта переїхала до нас. Я із сином жила в квартирі, купленій за rроші, зароблені моєю важкою працею. Коли Світлана переїхала до нас, ми не сильно вжималися, але коли народилася моя онука, будинок став помітно менше. Тоді я доглядала літню маму. Майже щодня я їздила до неї. Тут бачу – проблеми почалися у невістки із сином. Вирішила пожити трохи з мамою – вони вирішили б свої родинні проблеми, а я була б ближче до мами. Їхні конфлікти ставали дедалі серйознішими.
Син почав часто заглядати до нас, а коли внучці виповнилося рік, він переїхав з речами до нас з мамою. Я спала на дивані, мама в ліжку, а син поставив лежанку на кухні… гадаю, не варто казати, що за таких умов не можна було довго жити. Я спробувала поговорити з невісткою — вона жила в моєму домі, а ми абияк проживали у моєї мами. Світлана, звичайно, дівчинка з характером. Сказала, що нізащо не повернеться до рідного міста, а на цей момент я вже давно прописала невістку. Ми перекинулися ще кількома словами, але нічого з цього не вийшло. Втрачати мені не було чого; я подала до сyду на невістку. Суд вирішив, що до 3-ї річниці онуки Свєта може жити в моєму домі.
Тоді і наш фінансовий стан погіршився – син платив подвійні аліменти, а разом із кредитом вони становили понад половину зарплати, а ми з мамою – пенсіонерки, іншого доходу у нас не було. Через рік ми дізналися, що у Свєтки з’явився співмешканець. Розумієте, співмешканець у нашому домі… тоді ж у них народився син, а через рік – другий син. Суд не повертав нам будинок, адже у ньому жила самотня багатодітна мати з дитиною-інвалідом. Але це тільки на початку звучить дуже сумно. Насправді Світлана зі своїм новим коханим жила приспівуючи, це ми втрьох мучилися в маленькій квартирці. Наразі це питання ще не закрите. Я не знаю, як виселити колишню невістку зі свого будинку. Зрозумійте, ми платитимемо аліменти, я не відмовляюся від онуки, просто нам ніде жити. Знала б я, чим усе закінчиться, не поспішала б з папірцями…
