Ситуацію, в якій я перебуваю, важко пояснити. Чоловік хотів, щоб я сиділа в декретній відпустці, але в мене ніколи не було інтересу до дітей та піклування про них. Я пояснила йому, що хочу зосередитися на своїй кар’єрі і жити для себе наступні десять років, але він все одно підштовхував мене до того, щоб завести дитину. Після довгих обговорень він пообіцяв сам піти в декрет і подбати про дитину, щоб я могла продовжити свою кар’єру. Однак після пологів я дізналася від чоловіка, що не маю права повернутися на роботу,
тому що всі від мене чекають турботи про дитину. Коли я вирішила все ж таки повернутися до кар’єри і залишити дитину чоловікові, він почав зі мною сперечатися і звинувачувати мене в тому, що я погана мати. Він хотів, щоб я була домогосподаркою і люблячою матір’ю, але я завжди була кар’єристкою, і він про це чудово знав. І це призвело до нашого розставання. Донька залишилася зі мною, а мама переїхала до мене, щоб допомагати з дитиною та господарством. На даний момент мені абсолютно нецікаво мати справу із чоловіками.
