Коли я жила в іншій квартирі, спілкувалася зі старенькою з нашого під’їзду. Не тісно, але спілкувалася. Вона часто до мене зазирала – коли попросити чогось, коли на чаювання. Якось вона зателефонувала мені, щоб я купила молока дорогою додому. З того часу мій номер не змінювався. 2 тижні тому вона зателефонувала мені. Я одразу навіть не дізналася, хто дзвонить, але потім з ходу зрозуміла. Тетяна Миколаївна сказала, що її дочка купила для сина дитячі каші, пюре та компоти, але він, виявляється, не любитель всього такого, і все дитяче харчування виявилося у Тетяни Миколаївної, а вона згадала, що коли я переїжджала в нову квартиру, була на 2 місяці ваrітності. Бабуся вирішила передати все нам, бо в неї зібралося вже багато баночок, а вона їх не їсть, вирішила відправити нам, бо згадала про мою доньку.
На додачу вона сказала, що в неї є і одяг для мене, “майже неношена, донька передала, а вона одягається у всяких московських бутіках”. Я не хотіла відмовити людині похилого віку, сказала, що чоловік за цим заїде, просто, щоб відбитися від неї. Наступного дня після роботи чоловік на громадському транспорті в годину пік дістався Тетяни Миколаївної, а потім уже з величезною сумкою так само повернувся додому. Щоправда, коли він повернувся, ми зрозуміли, що все було дарма. Дитяче харчування зайшло на ура, але я навіть описувати не буду, який одяг вона мені подарувала. Мені було навіть соромно, що я прийняла це від неї. Пізніше Тетяна Миколаївна зателефонувала мені, дізнатися, чи нам сподобалися подарунки. Я сказала, що одяг ми ще не розібрали, але дочка пюре уплітає за дві щоки.
Вона зраділа і сказала, що вона попросила дочку зібрати таку саму чоловічу посилку для мого чоловіка. – Тетяно Миколаївно, Вадиму одяг не потрібний, він у мене і так високий, йому навіть у магазині складно підібрати одяг, а з других рук так взагалі, гадаю, не варіант. – Ти не турбуйся, доню, зять у мене теж високий, широкоплечий, він схуднув трохи, але старі речі йому вже великі. Я сказала дочці, що ви жебраки і потребує допомоги – вона у мене часто допомагає нужденним. – відповіла наша Тетяна Миколаївна. Після слів “жебраки” і “требуючі” я випала в осад. Перефразую: вона допомагає нам, нужденним. Скажіть, з чого стара сусідка взяла, що нашій сім’ї потрібна допомога? Я повинна була гpубо послати її кудись подалі, коли вона запропонувала нам “допомогу”, щоб вона розуміла, що ми живемо при rрошах? Може, таким чином вона хотіла схиляти дочку до милосердя, я не знаю.
