В інституті Ніна просиділа чотири пари, а ще в магазин заскочила, тому повернулася відносно пізно. Жила вона зі своїм хлопцем Дмитром. Про вагітність вона дізналася тиждень тому, весь час думала, як краще повідомити хлопцеві про це. Вона думала, що він зра діє. Так, дитина була незапланована. Але діти завжди щастя! Діма вийшов з кімнати з книгою в руках. — Дім, нам треба поговорити, це важливо. Хлопець неохоче відклав книгу. — Що ще сталося? — Дим, я ваrітна! У нас буде малюк… Дмитро здивовано завмер. — Як ти могла таке допустити? Мені не потрібна дитина! Мама була права, від сільських дівчат треба триматися подалі! Брешеш мені, щоб одружити на собі?
Квартира моя сподобалася, так? Я не куnлюсь на це! Збирай свої речі і провалюй! Ніна розгубилася. Не таку реакцію вона очікувала. — Дім, але… — Я чути нічого не хочу! Щоб до вечора ні тебе, ні твоїх речей в моїй квартирі не було! І не дзвони мені більше ніколи! Пішов і грюкнув дверима. Ніна сиділа і nлакала, а потім тремтячими руками набрала номер мами. Вона дуже переживала, що її батьки теж не візьмуть з дитиною. Але мати її підтримала. Ніна зібрала свої речі і повернулася в село. Щоб не витрачати час на дороrу, перевелася на заочне відділення. Скоро у неї наро дилася здо рова дочка. В селі вона познайомилася з Миколою. Вони полюбили один одного і одружилися, він прийняв Вероніку як рідну дочку, потім Ніна народила йому сина. Жили вони мирно. Разом, підтримуючи одного, нажили майно.
Коли Вероніка поступила в інститут, Микола вирішив куnити їй квартиру в місті. Всіма справами займався Микола. Ніна поїхала з ним подивитися квартиру тільки коли закінчили ремонт. Здивувалася, коли вона побачила, що майстром був Дмитро. Побачивши kолишню дівчину з заможним чоловіком, Діма розлютився. — По зальоту одружився? — запитав він у Миколи. — Ні, — здивувався Микола. — Багато хлопців змінила, поки багатого знайшла? Мене обдурити не вийшло. Цікаво, як цього одружила на собі? Микола здогадався, що це той чоловік, який кинув Ніну з дитиною. Багато всякого хотів він йому наговорити, але дістав лише кілька зайвих купюр і кинув Дмитру. — Це тобі за те, що кинув її. Якщо б не ти, мене б не було такої чудової дружини.
