Брату набридлі вічні мамині питання про його наречену. Вирішивши пожартувати, він привів додому дуже своєрідну дівчину, але трохи перестарався

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Наша мама — дуже милий танк, який не буде лаятися, але своїм ниттям, плачем і добрими порадами продавить кого-небудь на потрібне їй рішення. Незнайомі люди від такого напору прогинаються, а ось нам з братом доводиться протистояти всіма силами, інакше мама з кращих спонукань давно б уже зламала нам життя. Не так давно брат, нарешті, познайомив свою дівчину Настю з мамою. Настя — миле і світле створення, дуже скромне і доброзичливе. Напір нашої мами змив її в хвилину. А мама потім ходила і голосила, що не потрібна брату така безхребетна дружина. — Ні риба ні м’ясо. Ти, синку, вибач, але Настя твоя явно не підходить тобі. Симпатична, це є, так непоказна якась, і ось характер — манна каша. А життя-то важка. Ну який з неї надійний тил? Сама успіху не доб’ється, та й тобі злетіти не дасть, — голосила мама щовечора.

Брат тільки мовчав. З Настею вони зустрічалися вже років п’ять і планували одружитися в найближчі півроку. Але для того, щоб це зробити, потрібно було примирити з цією ідеєю маму, інакше життя вона їм не дасть, а сваритися з матір’ю брат не хоче. Вона взагалі у нас хороша, просто, ну, ось така. Ідея, як вирішити проблему, прийшла на зустрічі з друзями. У нас з братом невелика різниця у віці, тому і компанія одна. Поділився він своїм горем, виливши душу, друзі співчували, а наша подруга Міла зітхнула, мов вашій б мамі таку невістку, як я. Треба сказати, що Міла у нас дуже яскрава дівчина. На неї завжди звертають увагу — зростання під метр вісімдесят, широкоплечий, руки від зап’ясть до плечей в татуюваннях, брову проколота, на голові завжди якісь божевільні зачіски і забарвлення. І одягається не як дівчинка-дзвіночок, звичайно.

Загалом, контраст милі і Насті просто карколомний. До того ж Міла у нас панночка жвава, за словом в кишеню не лізе, а вже чужу думку для неї взагалі порожній звук. І тут у нас народився план. Брат, «постраждав» близько місяця, заявив мамі, що з приводу Насті вона була права, не пара вони. До того ж у нього з’явилася нова дівчина, яка повинна мамі сподобається. Він хоче їх познайомити перед тим, як з’їжджатися. Мама дуже надихнулася цією інформацією і з нетерпінням стала чекати. У найближчі вихідні брат привів Мілу. Мама з порога була вражена зовнішнім виглядом нашої подруги. Вона вище брата майже на півголови, а тут ще й взуття на платформі. Одягнена в шкіру, макіяж яскравий. Міла з порога полізла до мами обніматися. Я такий нашу матір не бачила жодного разу. Вона просто стояла і кліпала очима, не в силах сформулювати хоч щось зв’язне.

А Міла між тим роззулась і пішла оглядати квартиру, з цікавістю роззуваючись навколо. Коли мама все-таки взяла себе в руки і покликала нас за стіл пити чай, Міла вже закінчила огляд і винесла вердикт — ремонт в квартирі потрібен. — Ну годі й у всій, а лише в нашій кімнаті. Я таку Совдепії не терплю, цей ремонт морально застарів, — заявила Міла по-хазяйськи оглядаючи кухню. — Навіщо ремонт? В якій вашій кімнаті? — Мама навіть, як мені здалося, зблідла. — У кімнаті мого нареченого, звичайно. Він же попередив, що після знайомства ми будемо з’їжджатися? Ну ось! Завжди жінка повинна йти на територію чоловіки. Мама хапала ротом повітря і я почала побоюватися, що ми перегнули палицю. Але мамі вдалося взяти себе в руки. А Міла продовжувала міркувати, що перші років п’ять вони будуть жити тут, а потім накопичать на іпотеку і з’їдуть.

А ось з розписом б бажано поквапитися, тому що потім буде видно живіт і вже якось не комільфо вийде. — Який живіт, ви що, вагітні? — З жахом дивилася мама на потенційну невістку. А Міла скромно опустила густо підведені очі і кивнула. А потім продовжила, що з дитиною їм доведеться допомагати. Сидіти в декреті все три роки вона не має наміру, та й на роботі не зрозуміють, у неї ж підвищення на носі, тому півроку вона посидить з дитиною, а потім знадобиться допомога бабусі. — Мої батьки взяли б, але у них то дача, то запій, то хворіють, надії на них мало. Але ви-то інша справа, мені чоловік розповідав, яка в нього чудова мама, — муркотала Міла, а маму при слові «чоловік» пересмикнуло. Вечір можна було назвати театром одного актора — Мила виступала, а мама з приреченим виглядом слухала, зрідка поглядаючи на сяючого брата. Він посилено зображав всепоглинаючу любов до своєї «нової дівчині».

Загалом, спектакль вдався. Після того, як Міла покинула наш будинок, шумно розцілувавши маму в обидві щоки і пообіцявши найближчим часом почати перевозити речі, в будинку стояла тиша. Брат пішов проводжати подругу, я залипає в телефоні, а мама тихо сиділа на кухні і переварювала почуте і побачене. За весь вечір вона кілька разів намагалася повернути собі ініціативу розмови, але в неї не вийшло. Такого з мамою не траплялося вже давненько. Я її такою тихою взагалі не пам’ятаю. Коли повернувся брат, мама спробувала поговорити з ним на тему його «необдуманої весілля», але брат відрізав, що це питання вирішене — мама свого часу вказала йому, яка ж жінка йому потрібна і виявилася права. Міла саме така-яскрава, пробивна, Непохитна. Він її любить, у них буде дитина, тому весіллі бути.

Тижнів зо три мама ходила своя НЕ своя, приречено чекаючи переїзду «невістки». Природно, цього не сталося, а потім брат взагалі заявив, що вони розлучилися. Мама боязко поцікавилася про дитину, але брат сказав, що там нічого не було, тест виявився бракованим. Я просто фізично відчувала, як обстановка в квартирі розрядилася. Брат почекав ще трохи, а потім як би ненароком кинув, що знову зустрічається з Настею. Мама засяяла і запитала, що ж він її не приводить на чай, така ж дівчинка хороша. Мені коштувало великих зусиль не засміятися в голос. Так, все пізнається в порівнянні. Сподіваюся, маму не вистачить удар, коли на весіллі брата вона побачить Мілу.