Коли я була нареченою, то вже тоді з моїм нареченим стали балувати свекруху подарунками. Я підходила до цього питання дуже відповідально, хотілося порадувати майбутню свекруху. А коли я стала дружиною, а мама чоловіка офіційно свекрухою, то я не шkодувала грошей і куnувала для неї все найкраще. Заздалегідь просила чоловіка дізнатися, чого хоче свекруха на день народження або Новий рік. А потім ми разом ходили по магазинах. Я в шлюбі вже 7 років, за цей час ми подарували свекрусі мікрохвильовку, кавоварку, пилосос і ще багато чого за пристойні гроші.
Коли буває день народження мого чоловіка, то вона дарує йому конверт з грошима. А ось я у відповідь нічого не отримую. Ось правда, мені так прикро, але я з подарунком пролітаю. Вона може мене на словах привітати, але нічого не подарувати. Я не розумію, з чим це пов’язано. Але образа в мені накопичується. Цього разу я вирішила відсвяткувати свій день народження за містом. Ми з чоловіком орендували красиву альтанку біля річки, замаринували м’ясо для шашликів. Мені хотілося бачити поруч всіх своїх близьких людей. Я запросила подруг з їхніми чоловіками, своїх батьків, ну і свекрів.
Заздалегідь сказала чоловікові, які б подарунки я б хотіла отримати, тому що знаю, що всі будуть з моїм чоловіком радитися. До речі, варто сказати, що у свекрухи немає nроблем з грошима, тому я думала, що вже в цей раз мені хоч символічно щось від неї дістанеться. Свекруха встала при всіх гостях, почала читати мені вірш із поkупної листівки і вручила конверт. Але він виявився порожнім… потім свекруха мені сказала, що її подарунок — від щирого серця подарований вірш. Це було і ганебно перед гостями, і мені со ромно стало за свекруху, але тепер я знаю, що сама буду їй дарувати.
