До 20-річчя нашого весілля я довго збирала гроші, щоб купити квитки у подорож та відсвяткувати цю подію з чоловіком на березі моря. Удома я планувала влаштувати для нас романтичну вечерю. Довго вибирала меню, продумувала кожну деталь, щоб цей вечір став для нас незабутнім. Коли настав довгоочікуваний день, я з любов’ю приготувала вечерю: свіжі морепродукти, салати, десерти. Поставила свічки на стіл та прикрасила його пелюстками троянд. Незабаром чоловік прийшов додому і ми сіли за стіл.
— Я приготувала дещо особливе для нас, — сказала я, посміхаючись. – Адже сьогодні важливий день. Він глянув на мене і трохи посміхнувся, але потім промовив слова, які перевернули мій світ: – Ти знаєш, хлопці запросили мене на вечірку сьогодні ввечері. Сподіваюся, ти не проти, якщо я поїду з ними? Моє серце завмерло. Я не могла повірити своїм вухам. — Але ж сьогодні наша річниця, — тихо сказала я, намагаючись приховати розчарування. — Я так довго готувалася цього вечора. — Розумію, але ця вечірка дуже важлива для мене, — відповів він, підводячись з-за столу. Він пішов, залишивши мене одну за столом з приготовленою вечерею.
Я сиділа в тиші, відчувала, як сльози підступають до очей. Усі мої плани та мрії про романтичний вечір руйнувалися. Після кількох хвилин тиші я вирішила. Я візьму ці гроші та куплю квиток для себе та нашої дочки. Ми заслуговуємо на святкування цієї дати, навіть якщо він вирішив провести цей вечір інакше. Наступного дня я купила квитки та розповіла дочці про наші плани. – Мам, це буде чудово! Я завжди мріяла поїхати на море, — вигукнула вона з радістю. Ми вирушили у подорож і це було неймовірно. Ми гуляли пляжем, купалися у морі та отримали насолоду від кожної хвилини. Дочці було весело, і я почувала себе по-справжньому щасливою. Ці дні біля моря стали для нас часом зближення та радості, яких нам так не вистачало. Коли ми повернулися додому, я зрозуміла, що цей досвід дав мені силу та впевненість. Я більше не відчувала розчарування, а лише подяку за нові спогади, які ми створили разом з дочкою.
