У Тамари Романівни велика сім’я-чоловік, син і дочка з чоловіком. Надя вийшла заміж рік тому, жити на орендованій квартирі молодята не захотіли. Вони купили квартиру в будинку, який ще будується. Чекають, коли будівництво закінчиться, щоб переїхати. Мати Наді була не проти їх переїзду. Так, трохи затісно жити всім під одним дахом, але все ж, вона рідна дочка. Не виганяти ж рідних людей на вулицю. Надія і Кирило рідко вдома бувають, адже в основному на роботі. Вони скидаються на комуналку, а от їсти разом з іншими не хочуть. Син Костянтин навчається ще в університеті, Тамарі доводиться платити за навчання. Борис Михайлович торік втратив роботу.
На фабриці тоді багатьох скоротили, відтоді працевлаштуватися не може. Виходить, що себе, чоловіка і сина містить Тамара одна. Грошей на вистачає, доводиться багато економити. На ж аль, вони не можуть дозволити собі смакоту, хоча іноді хочеться. В основному харчуються кашами, м’ясо купують рідко. Надя з чоловіком собі ні в чому не відмовляють. Тамара часто знаходить у них в кімнаті порожні коробки з-під піци, ролів, печива, всяких дорогих солодощів. они ніколи нікому не пропонують пригоститися, все їдять самі. Жінку це дуже ображало, і вона вирішила поговорити з дочкою:
— Ніхто ж не буде у вас відбирати їжу. Можна ж з ввічливості запропонувати? Тамара завжди всіх запрошувала до столу, правда дочка з чоловіком ніколи не погоджувалися. Ясна річ, їх не влаштовує скромна їжа. — Ти не будеш, а Костя буде. Він той ще проглот. Ми його не прогодуємо. Через нього неможливо з запасом їжу купувати, адже в холодильнику нічого залишити не можна! — пояснює свою позицію дочка. З вітчимом у Наді відносини натягнуті. Його все життя дра тувала чужа дитина, і він ніколи до неї особливої уваги не виявляв. Подруги Тамари радять поставити дочку і її чоловіка на місце і змусити ділитися. Невже вони мають рацію?
