Коли син привів додому невістку, мама завмерла від її краси. Але вона тут же відчула, що тут щось не чисто

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Віталій був радістю Олександра та Людмили. Вона заваrітніла, коли вже й не думала на дитину розраховувати, їй тоді близько сорока було. Двоє дорослих дітей уже мешкали окремо. А тут – новий малюк. Народиться син слабеньким, насилу його виходили. Однак він був дуже розумним, чудово вчився. Батьки його любили.

У школі був найкращим і до університету вступив на бюджет, подавав великі надії. На п’ятому курсі прийшов додому з дівчиною та заявив, що вона його наречена. Вероніка зовні зовсім на підходила Віталіку, вона була напрочуд гарна собою: довге чорне волосся, модельна фігура, довгі ноги, яскраві зелені очі. Людмила одразу засумнівалася у чистоті її намірів.

Навіщо такій красуні її син? Вони були заможною родиною. Невже, виходячи з меркантильних цілей, за ним ув’язалася? Вона тоді прямо заявила невістці, коли залишилася з нею віч-на-віч, що, якщо посміє обра зити її сина, їй не поздоровиться. Вона намагалася в неї з’ясувати, навіщо їй її син. Однак Віра все стверджувала, що любить його.

Людмила від неї відстала тільки коли народився внук. Юрочку дід з бабусею любили, дуже балували і любили. Він став промінцем щастя для них. Але за кілька років Віталік оголосив, що вони з Вірою розлу чаються. З’явився її колишній чоловік, і вона до нього втекла, дитину забрати планує. Тоді Людмила розлютилася, знайшла Віру і почала їй заrрожувати, щоб не сміла онука в них забирати.

А Віра їй каже, що він не син Віталіка, а породжений іншим чоловіком. Люда зажадала тест на батьківство. Результати зачитувала сама перед сином, Вірою та її kоханцем. Прочитала, що Юрко — син Віталіка. Коханець засмутився, обра зився, що вона його обду рила і незабаром її покинув. Тоді Віра почала проситися назад. Віталік знайшов у собі сили її пробачити.

Незабаром у них дочка з’явилася. Жили добре. Віталій — дуже сімейний чоловік. Тільки на смертному одрі свекруха зізналася, що збрехала, Юрко не син Віталіка. Проте вона не хотіла його втрачати. Віра тоді плакала і дякувала їй, адже чоловіка краще, ніж Віталій, вона ніколи б не знайшла, але мало не втратила його через свою дурість.