Вадим прийшов додому з роботи і сів за стіл на кухні, куди його дружина поставила сковороду зі смаженою картоплею та солоними огірками. Всього за два місяці спільного життя він звик до того, що на нього чекала вечеря. Він поділився з Ганною новиною про попередній переказ на його карту сім тисяч доларів, і дружина повідомила, що отримала аналогічну суму. Вони вирішили відсвяткувати Новий рік і Вадим попросив Ганну купити подарунки для його батьків, невеликі, але оригінальні, а також закупитися всім необхідним до Нового року. Коли Ганна запитала про подарунки для своїх батьків, Вадим пояснив, що його батьки купили їм квартиру, а її – нічого, тому було б справедливо, якби вони зробили подарунок лише його батькам. Це змусило Ганну засмутитися, відчувши,
що вона лише домробітниця і що все в їхніх стосунках вимірюється квадратними метрами та грошима. Ганна рідко відвідувала своїх батьків, оскільки її чоловік наполягав на тому, щоб вони жили окремо. Тим часом мати Вадима кілька разів на тиждень відвідувала їх, виступаючи у ролі господині квартири. Ганна намагалася не звертати на це уваги, але вона відчувала напругу між нею та свекрухою. За день до Нового року Вадим зателефонував до Ганни, щоб повідомити, що пізно повернеться з роботи. Вона приготувала вечерю і чекала на нього, але тут задзвонив домофон: це був її свекор. Він прийшов провідати їх та запросити відсвяткувати Новий рік зі своєю родиною. Старий одразу помітив, що Вадим погано поводився зі своєю дружиною, і попросив номери телефонів батьків Ганни, щоб він міг зателефонувати і запросити їх.
Святкування Нового року було щасливим, і всі члени сім’ї загадали бажання на наступний рік. Кілька місяців тому Ганну прийняли на роботу провідним спеціалістом у нове відділення банку, і її зарплата перевершила зарплату Вадима. Коли Борис, батько Вадима, серйозно захворів, його дружина та син зрозуміли, що не можуть дозволити собі необхідних процедур. Дізнавшись про це, Ганна пішла до директора банку і попросила позику, але натомість він запропонував їй посаду начальника кредитного відділу, яка супроводжувалася безвідсотковим кредитом терміном на десять років. Умова полягала лише в тому, що вона не повинна була йти у відпустку у зв’язку з ва г ітністю та пологами протягом п’яти років. Ганна погодилася. Зустрічі на Новий рік обома сім’ями стали традицією, і Борис пишався своєю родиною. Він сказав тост, сподіваючись, що наступного року наро диться його перший онук.
